Результати анкетування «Прийомна дитина: так чи ні?» - 3 Жовтня 2012 - Personal site
Понеділок, 2016-12-05, 5:31 PM
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Мій сайт

Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Новини районних та міських центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді
Новини Сумського обласного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді
Пошук
Календар
«  Жовтень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 96
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Жовтень » 3 » Результати анкетування «Прийомна дитина: так чи ні?»
3:10 PM
Результати анкетування «Прийомна дитина: так чи ні?»

З метою визначення рівня поінформованості жителів міста з питань, які стосуються виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, відношення до сімейних форм виховання, фахівцями із соціальної роботи Сумського міського центру соціальних служб  було проведене анкетування на тему: «Прийомна дитина: так чи ні?»

Всього було опитано більше двохсот осіб, з яких більшість становлять жінки - 62,5 %. Відсоток опитаних чоловіків становить 40,5. Основну масу опитаних у віці від 18 до 35 років становлять жінки – 39,5%, опитаних чоловіків цієї ж вікової категорії дещо менше – 24,5 %. Респонденти у віці старше 36-ти років поділяються наступним чином: чоловіків – 16% опитаних, жінок – 23%.

На питання «Які форми сімейного виховання вам відомі?» відповіді розділились наступним чином: 8,3 % опитаних називають дитячий будинок сімейного типу як одну з основних форм сімейного виховання, такий же відсоток опитаних – 8,3 % - вважають прийомну сім’ю найкращою формою сімейного виховання, 14,6 % відсоткам опитаних відоме усиновлення, 7,3%  респондентів знають про можливість оформлення опіки над дітьми, 31,06 % респондентів взагалі не відомі ніякі форми сімейного виховання. 32 % опитаних плутаються у відповідях, називаючи замість форм сімейного виховання методи, моделі сім’ї чи категорії, наприклад вказують як форми сімейного виховання: консервативні, звичайні, багатодітні, класичні, радянські тощо.

26,1 % опитаних  (більшість жінок) мають родичів чи знайомих, які взяли на виховання дитину-сироту, 75,2 % респондентів відповіли, що не мають таких знайомих.

Щодо суми коштів, необхідної для утримання дитини (грн. на місяць), то 1 %  опитаних, зокрема чоловіків, вважають, що оптимальною сумою коштів є 500 грн., 14,5 % опитаних (більшість жінок) називають суму – 1000 грн., більше 1 тисячі гривень необхідно для утримання дитини на місяць – вважають 86 % респондентів.

Думки щодо «вартості» виховання дитини сироти поділяються дещо інакше: 53,4 % (переважно жінки) готові витратити 1 тис. грн, чоловіки готові витрачати більше 1 тисячі гривень на місяць – 48,57 % опитаних.

Відповідальність на державу за матеріальну підтримку родини, яка взяла на виховання дитину-сироту, перекладає основна маса опитаних – 77,% (більшість жінок), 9,2% опитаних вважають, що матеріальна підтримка родини – це обов’язок тих людей, які прийняли відповідне рішення. Часткову підтримку з боку держави як необхідність бачать 13,1% респондентів.

Таємницю усиновлення згодні «розкрити» 54,9 % опитаних (більшість жінки), 40,78 % проанкетованих вважають, що такого поняття взагалі бути не повинно, адже з часом все і так стане відомим, більше 20% не можуть визначитися з точною відповіддю, називаючи декілька варіантів: батьки повинні самі розповісти дитині в залежності від ситуації та випадку тощо.

Щоб взяти на виховання дитину-сироту 78,1% опитаних (більшість становлять жінки) звернуться до Служби у справах дітей та Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, 5,8% звернуться за допомогою до закладів освіти, майже 5 % відвідають для вирішення даного питання заклади охорони здоров’я, 6,3 % опитаних не знають куди звернутися з даного питання.

До долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування не байдужими виявилися 26,7 % опитаних, які вважають, що необхідно проводити роботу з біологічними батьками  і повертати дитину на виховання в біологічну родину. 16,5 % опитаних вважають, що держава повинна опікуватися такими дітьми та влаштовувати їх в інтернатні заклади. Майже 48% респондентів за те, щоб влаштовувати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у сім’ї громадян, 9,7% опитаних дещо не визначились з відповіддю, назвавши декілька варіантів.

На думку 65% респондентів сім’я, яка виявила намір взяти на виховання дитину, повинна бути повною, адже дитина повинна мати і маму і тата. 2,4 % опитаних довірили б виховувати дитину одиноким особам. Для 30% респондентів немає ніякого значення, якою буде родина, обмежень за складом сім’ї не має. 3% опитаних довірили б виховання дитини-сироти тільки матеріально забезпеченій родині.

І найголовніше питання, на яке відповідали респонденти – «Чи взяли б Ви на виховання дитину-сироту або дитину позбавлену батьківського піклування?» Відповіді на нього розділились наступним чином: майже 57% готові до такого важливого кроку в житті. 43,2% не готові до такої відповідальності, мотивуючи свої відповіді низьким матеріальним становищем, відсутністю часу, наявністю своєї власної сім’ї з дітьми, поганим станом здоров’я, відсутністю бажання виховувати чужих дітей.

 Не може не радувати той факт, що основна кількість опитаних володіє інформацією щодо сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Більшість опитаних точно знають до яких установ необхідно звертатись з питання влаштування дітей-сиріт у власні сім’ї та звертають увагу на те, що діти повинні виховуватись в родині, мати тата й маму. До відповідального кроку в своєму житті, а саме до виховання дитини-сироти у власній родині, готова більшість респондентів, що свідчить про небайдужість до долі дітей-сиріт.

Категорія: Новини районних та міських центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді | Переглядів: 360 | Додав: Ros | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]