Позиційні матеріали Головного управління державної служби України в Сумській області

Розпочато підготовку за спеціальностями галузі знань

«Державне управління» у 26 вищих навчальних закладах

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування позиціонується як післядипломна освіта, тобто спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста/магістра та практичного досвіду.

З урахуванням результатів вивчення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2013 році Нацдержслужба України на конкурсній основі забезпечила в установленому порядку відбір 26 вищих навчальних закладів для підготовки за державним замовленням 1485 слухачів за спеціальностями галузі знань
«Державне управління», у тому числі за денною формою навчання – 190 осіб,
за заочною – 1295 осіб. Державне замовлення виділено Нацдержслужбі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року
№ 362 «Про державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2013 році».

Професійне навчання державних службовців здійснюється вищими навчальними закладами IV рівня акредитації, що ліцензовані та акредитовані за напрямом «Державне управління».

Національна мережа закладів системи професійного навчання включає:

-      Національну академію державного управління при Президентові України, її 4 регіональні інститути в містах Дніпропетровську, Львові, Одесі, Харкові;

-      вищі навчальні заклади, що ліцензовані та акредитовані для підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань «Державне управління».

Галузь знань «Державне управління» передбачає підготовку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за 12 спеціальностями:

·        державне управління 8.15010001

·        державна служба 8.15010002

·        управління суспільним розвитком 8.15010003

·        державне управління у сфері національної безпеки 8.15010004

·        державне управління у сфері освіти 8.15010005

·        державне управління у сфері охорони здоров’я 8.15010006

·        публічна політика і управління 8.15010007

·        публічне адміністрування 8.15010008

·        місцеве самоврядування 8.15010009

·        регіональне управління 8.15010010

·        електронне врядування 8.15010011

·        парламентаризм та парламентська діяльність 8.15010012

Строк навчання за денною формою за спеціальностями галузі знань «Державне управління», крім «Державної служби», становить 18 місяців, за заочною, вечірньою та заочно-дистанційною формами – 30 місяців. За спеціальністю «Державна служба» за денною формою – 12 місяців, за заочною формою, вечірньою та заочно-дистанційною – 22 місяці.

В Національній академії державного управління при Президентові України готують державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорії посад за зазначеними спеціальностями, крім спеціальності «Державна служба».

У вищих навчальних закладах, що ліцензовані та акредитовані за напрямом «Державне управління» та у Львівському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України здійснюється підготовка державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорії посад за спеціальністю «Державна служба» за 40 спеціалізаціями, серед яких найбільш популярними є:

- «Адміністративний менеджмент»;

- «Економіка»;

- «Територіальне управління та місцеве самоврядування»;

- «Соціальна сфера»;

- «Правове забезпечення»;

- «Кадровий менеджмент»;

- «Управління державними інституціями»;

- «Регіональне управління та місцеве самоврядування»;

- «Державне регулювання АПК»;

- «Економічна політика»;

- «Бюджет і фінанси».

Загальний аналіз діяльності вищих навчальних закладів вказує на те, що найбільш популярною формою підготовки є заочна форма навчання за державним замовленням, частина випускників з якої становить 64% від загальної кількості. Денна форма за державним замовленням становить 15%, відповідно денна форма на контрактній основі становить 7,7%, а заочна форма на контрактній основі – 12,5%.

НА ШЛЯХУ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

«ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ» (НОВА РЕДАКЦІЯ)

     З метою реалізації нового Закону України «Про державну службу» та на виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада» Нацдержслужбі України необхідно розробити та затвердити 11 порядків та розробити 11 проектів постанов Уряду.

     Для реалізації цих завдань у Нацдержслужбі України було створено робочих груп, до яких залучені фахівців профільних міністерств та відомств, експерти недержавних організацій, представників проектів технічної допомоги.

     На сьогодні розроблено 9 проектів наказів та 2 проекти постанов Уряду. Ці проекти були оговорені на засіданнях Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади за участі усіх органів державної влади, Громадської ради, колегії Нацдержслужби України. За підсумками обговорення були надані рекомендації. До опрацювання проектів згаданих документів також долучились експерти канадсько-українського проекту «Реформа управління персоналом на державній службі в Україні» та проекту Twinning.

     Для забезпечення участі громадськості в цьому процесі проекти нормативних актів були розміщені на офіційному веб-сайті Нацдержслужби України в рубриці «Впровадження Закону України «Про державну службу (нова редакція)».

     З метою отримання зауважень та пропозицій від центральних та місцевих органів виконавчої влади були надіслані відповідні листи з проханням організувати обговорення проектів нормативних актів.

     В результаті цієї роботи Нацдержслужба отримала значну кількість суттєвих зауважень та конкретних пропозиції до положень проектів.

Короткий опис згаданих проектів нормативно-правових актів

Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

     Нова редакція Закону України «Про державну службу» встановлює єдині процедури прийняття на державну службу незалежно від статусу органу та посади, за винятком особливостей призначення на посади державної служби групи І (тобто, це посади керівника, заступників керівника державного органу, членів державного колегіального органу, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апарату, органу влади АР Крим, голови, заступників голови місцевої державної адміністрації). Частиною 5 статті 20 Закону передбачається затвердження типового порядку проведення конкурсу на заняття посад державної служби.

     У розробленому проекті Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби є низка новел: Так, визначено етапи проведення конкурсу:

1. Розміщення оголошення про проведення конкурсу. Державний орган повинен обов’язково його розмістити на своєму офіційному веб-сайті та поширити через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць з дня отримання вакансії. Оголошення про проведення конкурсу повинно містити таку інформацію:

  - умови оплати праці;

  - основні посадові обов’язки;

  - інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду державної служби.

3. Проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» проводитися відносно відомостей переможця конкурсу. У разі виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу переможця конкурсу на державну службу, оголошується повторний конкурс.

4. Проведення конкурсу шляхом складання іспитів (тестування) та проходження співбесіди, а не складання іспиту на знання Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції».

     У проекті порядку співбесіда – як етап проведення конкурсу – здійснюється з метою виявлення відповідності профілів компетентності кандидатів на зайняття посад державної служби. Цей етап дозволяє керівнику державного органу виявити, крім знань законодавства про державну службу, ще й особисті та професійні якості майбутнього працівника.

     Повторний конкурс проводиться у разі:

  - виявлення порушень у проведенні конкурсу;

  - якщо жоден з учасників не пройшов конкурс;

  - відсутності заяв про участь у конкурсі;

  - подання заяви про участь у конкурсі однією особою.

Порядок ведення особових справ державних службовців

     Частиною 2 статті 20 нової редакції Закону України «Про державну службу» передбачається визначення Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців.

     Окрім документів, передбачених діючим Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25.05.1998 № 731, особова справа має містити:

1. Письмову згоду на проведення спеціальної перевірки. Відповідно до нового Закону та Указу Президента України від 25.01.12 № 33 спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою кандидата, яка подається разом із заявою про призначення, а в разі конкурсного добору така згода подається протягом трьох днів із дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.

2. Довідку про результати спеціальної перевірки (затверджена Указом Президента України від 25.01.12 № 33).

3. Медичну довідку про стан здоров’я. Раніше зазначену довідку (форма № 133/о) надавали тільки претенденти на посади керівників, заступників керівників ЦОВВ, а також голови МДА. Тепер медична довідка подається усіма претендентами на зайняття посади державного службовця.

4. Заяву щодо незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби через зміну істотних умов служби, він має право подати керівникові державної служби відповідну заяву не пізніш 60 календарних днів з дня ознайомлення про зміну істотних умов. Зазначене регламентується статтею 34 Закону

5. Медичний висновок щодо неможливості виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я відповідно до пункту 2
статті 42 Закону, порядок надання якого визначається разом з МОЗ та Нацдержслужбою України.

6. Акт передачі справ і майна відповідно до статті 44 Закону. У разі звільнення державного службовця факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у 2 примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного державного органу, керівником служби персоналу та державним службовцем. Один примірник акта видається державному службовцю, інший примірник або його копія долучається до особової справи.

Пропозиції щодо оновлення особової картки форми П2-ДС:

Основними суттєвими змінами особової картки є такі доповнення:

   • окремий розділ щодо наявність пільг, працюючих близьких осіб в органі, обмеження вступу на державну службу;

   • додаток «Результати оцінювання»; 

   • додаток «Відомості про зміни в облікових даних працівника після заповнення особової картки»;

   • значне розширення розділів щодо відпусток, підвищення кваліфікації, просування по службі;

   • розділ щодо продовження терміну перебування на державній службі та додаток щодо трудової діяльності взагалі вилучається.

Типове положення про службу персоналу держаного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату

     Частиною 2 статті 9 нової редакції Закону України «Про державну службу» передбачається затвердження Типового положення про службу персоналу, через яку здійснюватиметься управління державною службою в державному органі.

     В проекті Типового положення визначено основні завдання, права та обов’язки кадрових служб, які набувають нових функцій, зокрема щодо проведення спеціальної перевірки відомостей, що подають кандидати на заміщення вакантних посад, планування кар’єри державних службовців, розробку профілів професійних компетентностей посад державної служби тощо, що зміщує акценти з кадрового діловодства, яке наразі домінує у кадрових підрозділах, до управління трудовими ресурсами органів державної влади.

     Проект містить низку новел:

1. Залежно від чисельності працівників апарату, підпорядкованих територіальних органів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, а також від обсягу, характеру та складності управління персоналом, утворюється окремий структурний підрозділ – департамент, управління, відділ, сектор або вводиться посада спеціаліста з цих питань.

Посада спеціаліста з питань управління персоналом вводиться до штатного розпису органу державної влади з розрахунку до 35 осіб на одного спеціаліста служби персоналу.

У разі наявності територіальних органів, підпорядкованих органів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління органу виконавчої влади, (далі – підпорядковані організації) чисельність служби персоналу збільшується в залежності від кількості персоналу, супроводження проходження служби якого здійснюється службою персоналу (з розрахунку до 35 осіб на одного спеціаліста служби персоналу).

2. Служба персоналу підпорядковується безпосередньо керівнику державної служби в органі державної влади (керівнику апарату), а у разі відсутності посади керівника апарату – керівнику органу державної влади.

3. Нові завдання служби персоналу:

  - здійснення 1 раз на 2 роки підготовку проекту програми іспиту (тестів) для проведення конкурсу;

  - визначення спеціальних вимог щодо досвіду роботи та інші вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня осіб, які претендують на заняття посад державної служби груп ІІ, ІІІ, ІV і V;

  - розроблення профілів професійної компетенції посад державної служби в органі державної влади;

  - організація заходів з підвищення рівня професійної компетентності;

  - здійснення консультування персоналу з питань професійного розвитку та службової кар’єри;

  - підписання у межах компетенції акту про факт передачі справ і майна.

Типовий порядок оцінювання службової діяльності державних службовців

     Частиною 5 статті 29 нової редакції Закону України «Про державну службу» передбачено затвердження Типового порядку оцінювання службової діяльності державних службовців, яке проводитиметься з метою визначення якості виконання посадових обов’язків, результативності та ефективності служби, а також планування кар’єри, виявлення необхідності підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, стимулювання результативної діяльності.

     Розроблений Типовий порядок має низку нововведень:

1. Відмова від необхідності обов’язкового затвердження порядків оцінювання в кожному органі державної влади.

Положенням Типового порядку передбачено, що органам державної влади не потрібно затверджувати окремі порядки оцінювання. Оцінювання проводиться відповідно до Типового порядку, а затверджується лише у разі потреби, ураховуючи специфіку структури органу державної влади.

2. Оцінювання службової діяльності державних службовців здійснюється безпосереднім керівником, а затвердження результатів – керівником самостійного структурного підрозділу.

Оцінювання керівників органів державної влади та їх заступників, які призначаються на посади Президентом, Верховною Радою і Кабінетом Міністрів та керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та їх заступників проводиться відповідними органами, які призначають їх на посади, у порядку визначеному цими органами.

Оцінювання керівників центральних органів виконавчої влади, районних, районних в Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій проводиться відповідно міністрами, які здійснюють спрямування та координацію цих органів, головами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Оцінювання заступників керівників центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів здійснюється керівниками відповідних органів у формі індивідуальних співбесід.

3. У разі необхідності, для забезпечення об’єктивності, прозорості, неупередженості під час оцінювання, розгляду письмових заяв (скарг) державних службовців щодо результатів оцінювання, розгляду спірних питань в органі державної влади утворюється комісія з оцінювання.

4. Запровадження механізму оскарження рішень щодо можливого суб’єктивного оцінювання результатів діяльності державних службовців.

5. Встановлення чіткого взаємозв’язку результатів оцінювання з відповідними управлінськими рішеннями щодо проходження державної служби.

Порядок підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

     Проект Порядку підвищення рівня компетентності державних службовців розроблено відповідно до статті 30 нової редакції Закону України «Про державну службу», якою встановлюється новий підхід до навчання держслужбовців, а саме до підвищення рівня їх професійної компетентності, що проводиться у відповідних вищих навчальних закладах шляхом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за професійними програмами, за програмами спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, стажування або в інших інноваційних формах.

     Проект містить декілька новел:

1. Організацію підвищення рівня професійної компетентності забезпечує керівник державної служби в державному органі у межах запланованих витрат.

2. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться у разі потреби, але не рідше одного разу на 3 роки (у діючому Законі – раз на 5 років).

3. Закон передбачає підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, які вперше призначені на посаду державної служби в перший рік з дня їх призначення за професійною програмою.

Головним вищим навчальним закладом у підвищенні рівня професійної компетентності державних службовців, у тому числі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, підготовки фахівців у сфері державного управління є Національна академія державного управління при Президентові України.

Управління підвищенням рівня професійної компетентності державних службовців здійснюється Нацдержслужбою України разом з Національною академією та органами, на які поширюється дія Закону України «Про державну службу» і яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, у межах їх повноважень.

Про затвердження Порядку визначення вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V в органі державної влади, органі влади Автономної Республіки Крим

     З метою реалізації положень статті 16 нової редакції Закону України «Про державну службу», для гарантування об’єктивного, прозорого та неупередженого процесу прийняття та проходження державної служби запроваджується новий інструмент управління людськими ресурсами на державній службі, що сприятиме підвищенню ефективності її діяльності.

1. Порядок встановлює послідовність дій під час визначення, погодження, затвердження та оновлення вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V в органі державної влади, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті (далі – державний орган).

2. Визначення та розробка вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на заняття відповідних посад державної служби здійснюється службою персоналу разом із керівником структурного підрозділу, в структурі (штатному розписі) якого передбачено цю посаду.

3. Вимоги до рівня професійної компетентності визначаються відповідальним працівником служби персоналу разом із керівником підрозділу, в структурі якого передбачена згадана посада, на підставі аналізу інформації про зміст виконуваної роботи.

4. У проекті порядку визначено перелік обов’язкових знань, умінь та навичок державного службовця в державному органі.

5. Типовий профіль професійної компетентності посад використовується як інструмент відбору, прийняття, просування та оцінювання результатів службової державних службовців у державному органі.

6. Вимоги до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця, можуть переглядатися не частіше, ніж один раз на рік.

Про затвердження Положення про порядок стажування державних службовців

     Частиною 6 статті 30 нового Закону України «Про державну службу» передбачається затвердження порядку стажування державних службовців.

     Затвердження Положення дасть змогу всебічно врегулювати питання проходження стажування державними службовцями відповідно до чинного законодавства України.

     Розроблене Положення про стажування державних службовців суттєво відрізняється від чинного Положення про порядок стажування у державних органах.

     В проекті Положення:

1. Стажування визначено в якості підвищення рівня професійної компетентності державного службовця.

2. Врегулювано процедури направлення, проходження та оцінювання результатів стажування державного службовця.

3. Визначені права та обов’язки суб’єктів стажування.

4. Передбачено заохочення спеціалістів державних органів, які закріплені за державними службовцями, що проходять стажування.

5. Розроблено типові форми необхідних документів.

6. Передбачено врахування результатів стажування, з оцінкою відмінно, під час оцінювання результатів службової діяльності державного службовця. Положення є загальнообов’язковим для всіх державних службовців.

Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку

     Статтею 28 Закону України «Про державну службу» передбачається затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті.

     Типові правила внутрішнього службового є новелою в законодавстві і розроблені з метою їх максимального відмежування від норм трудового законодавства та врегулювання службових відносин.

     Затвердження Типових правил дасть змогу державним органам розробляти на їх основі власні правила внутрішнього службового розпорядку з урахуванням особливостей роботи та умов служби державних службовців в окремому державному органі.

     Типові правила визначають:

1. Основні положення щодо режиму роботи державного службовця, перебування його в державному органі, у тому числі у вихідні, святкові та неробочі дні, після закінчення робочого часу.

2. Порядок доведення до відома службових документів, загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки.

3. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність на службі.

4. Порядок прийняття та передачі справ та інші положення. Кожен розділ визначає окремий порядок, який регулюватиме окрему сферу правовідносин, що складається на державній службі.

    Типові правила є загальнообов’язковими для всіх державних службовців.

     У випадку їх порушення державний службовець буде нести дисциплінарну відповідальність, передбачену статтею 52 Закону України «Про державну службу».

Про порядок надання медичного висновку у зв’язку з неможливістю виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я

     Відповідно до статті 42 нової редакції Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби у зв’язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я за наявності медичного висновку.

     Порядок надання згаданого висновку є новелою і визначається спільно спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державної служби та центральним органом влади з питань охорони здоров’я. Порядок визначає процедуру видачі закладами охорони здоров’я Медичного висновку про неможливість виконання державними службовцями службових обов’язків за станом здоров’я, форма № 134/о (далі – Медичний висновок).

     Медичний висновок видається державному службовцю за результатами проведення щорічного профілактичного та/або позачергового (за направленням керівника суб’єкта призначення) медичного огляду у разі встановлення медичною комісією стану здоров’я, що перешкоджає виконанню його службових обов’язків.

Видачу Медичного висновку здійснює медична комісія відповідного закладу охорони здоров’я, в якому проводиться медичне обстеження.

     Керівник суб’єкта призначення п